Галотерапія - немедикаментозний метод лікування, заснований на застосуванні штучного мікроклімату, близького за параметрами до умов підземних соляних спелеокімнат.

З середини 80-х років XX століття почали здійснюватися спроби відтворення мікроклімату соляних печер у наземних умовах. Створення штучних галокамер, що моделюють мікроклімат природної спелеооздоровниці, стало великим досягненням і розширило можливості спелеотерапії. Оскільки головним дієвим чинником методу є аерозоль солі, метод назвали «Галотерапія». Ця назва вказує на головний наявний фактор спелеотерапії - сухий високодисперсний аерозоль природної кам'яної солі («hals» - грец. «сіль»).

Метод галотерапії має багатовікову історію. Тільки раніше єдиним місцем, де можна було пройти лікування цим методом, були соляні печери. У позаминулому столітті на лікувальний вплив соляного аерозолю звернула увагу офіційна медицина. Метод галотерапії має польське коріння. Відкрив його польський лікар, спостерігаючи за працівниками соляних шахт, які в процесі роботи виліковувались від легеневих захворювань. Цим лікарем був Фелікс Бочковський, який 1843 р. першим припустив, що повітря, насичене частинками солі, має лікувальну дію. 1958 р. у соляних шахтах м.Велічка поблизу Кракова був заснований перший соляний СПА - лікувальний курорт для пацієнтів з легеневими захворюваннями. Сьогодні спелеотерапія є загальновизнаним ефективним немедикаментозним методом лікування. У багатьох країнах на основі природних печер створені спелеотерапевтичні клініки. Попри те, що спелеотерапія показала досить високу ефективність, цей метод має і свої недоліки. Це, перш за все, неминучий період акліматизації для пацієнтів, які приїхали з інших кліматичних зон, незначна кількість місць, тривалість лікування, а також труднощі й ускладнення, пов'язані з перебуванням під землею. Усі ці фактори перешкоджають широкому поширенню спелеотерапії. Але водночас ці чинники дали поштовх для розвитку ГАЛОТЕРАПІЇ.

Стислий історичний нарис

Початком розвитку цього методу лікування і профілактики можна вважати кінець 70-х років XX століття, коли в Закарпатті, в Українській РСР під керівництвом професора П.П. Горбатенко в масиві кам'яної солі був створений стаціонар для лікування алергопацієнтів.

Перша галокамера з'явилася наприкінці XX століття в СРСР. Вона була сконструйована в Ленінграді 1984 року під керівництвом ДМН Горбенко П.П., інженером Слесаренко В.Ф., ними ж був введений термін «галотерапія».

Лікувальні властивості цього немедикаментозного методу впливу на організм обумовлені особливими характеристиками повітря: насиченістю солями натрію, постійними показниками температури та вологості.

Галокамери роблять проведення кліматотерапії доступнішим і збільшують ефективність лікування різних патологій, у тому числі високу результативність показує застосування цього фізичного чинника у дітей. Вікових обмежень для галотерапії немає, проте в перші місяці життя цей вид лікування призначається тільки за певними показниками.

Показання

З огляду на основні лікувальні ефекти галотерапії, показання до цього виду впливу виглядають так:

• хронічні неспецифічні захворювання легенів у сповільненій формі з частими загостреннями та нестійкою ремісією (хронічний обструктивний бронхіт, бронхіальна астма, хронічна пневмонія, бронхоектатична хвороба, емфізема, хронічний абсцес);
• залишкові явища пневмонії та бронхіту;
• алергічні явища;
• муковісцидоз, аномалії розвитку бронхолегеневої системи;
• риніт, фарингіт, ларингіт, трахеїт, риносинусит;
• професійні захворювання дихальної системи, пневмоконіози;
• псоріаз у період ремісії;
• алергічні дерматити, нейродерміт;
• вугровий висип;
• себорея;
• екзема;
• часті простудні захворювання;
• психоемоційна нестабільність;
• вегето-судинна дистонія;
• підвищений рівень стресу в оточенні пацієнта.

Протипоказання

Як і будь-який фізичний фактор лікування, галотерапія має низку протипоказань. До них належать:

• гострі захворювання з лихоманкою;
• загострення хронічних патологій;
• захворювання нирок;
• схильність до кровотеч, захворювання крові;
• перенесені недавно такі захворювання легенів, як туберкульоз, абсцес, емфізема з залишковими явищами;
• дифузний пневмосклероз;
• індивідуальна непереносність лікувального фактора;
• токсикоз вагітних;
• клаустрофобія;
• злоякісні новоутворення;
• психічні захворювання;
• виражена кахексія.

Сьогодні цей метод лікування і профілактики багатьох захворювань доступний і жителям Краматорська.

Отримати детальну інформацію про вартість і час проведення сеансів: