Крауроз вульви досить неприємне захворювання, у якому уражаються зовнішні статеві органи жінки. І якщо раніше вважалося, що дана патологія є прерогативою жінок похилого віку, то на сьогоднішній день доведено, що хвороба може розвинутися у жінок репродуктивного віку і навіть дівчат-підлітків.
При цьому захворюванні слизова оболонка вульви, з м'якої, вологої та еластичної перетворюється на тонкий зморщений «лист пергаменту». Турбує сильне, часом нестерпне свербіння, тканини легко травмуються і покриваються виразками. Подібні «перетворення» різного ступеня виразності турбують третину жінок, які переступили піввіковий рубіж.
Крауроз вульви - це патологічний процес, який характеризується прогресуючою атрофією слизових зовнішніх статевих органів з подальшим розвитком склеротичних процесів («зморщуванням» статевих губ та клітора, облітерацією входу в піхву), а також ознаками нейроендокринних та психоемоційних розладів.
Захворювання починає розвиватися зазвичай у жінок під час менопаузи. У цей час статеві органи жінок проходять етап зворотнього розвитку. Перші симптоми краурозу найчастіше не привертають до себе уваги хворої, тому що першим з'являється свербіж вульви.
Спочатку симптом не лякає та не насторожує, тим більше не змушує йти до лікаря. Посилюється свербіння до ночі, а вдень може зовсім не турбувати. Атрофія зовнішніх статевих органів торкається малих статевих губ, потім клітор і далі область входу в піхву. Іноді атрофія охоплює промежину, і навіть область заднього проходу. Слизові оболонки, уражені краурозом, блищать і забарвлення їх начебто вицвітає. Особливо помітний процес зміни кольору та фактури слизової оболонки біля клітора. При цьому великі статеві губи останніми залучаються до процесу атрофії. Звичайна дрібна складчастість слизових оболонок зникає, всі лінії зникають. Тканини стають грубуватими і жорсткими, при цьому товщина епідермісу зменшується, що робить слизову оболонку дуже вразливою для травм. Змінюється колір слизової оболонки вульви, який набуває сіруватий відтінок. Поступово починають утворюватися рубці, що викликає зменшення входу в піхву, а також звуження зовнішнього отвору сечового каналу, що призводить до проблем із сечовипусканням.

Причини та сприятливі фактори захворювання

Розвиток краурозу вульви переважно пов'язане з нейроендокринними порушеннями. Найчастіше дана патологія зустрічається в пре-і постменопаузальних періодах, коли знижується і припиняється вироблення естрогенів. Також причиною захворювання у репродуктивному віці може стати недостатня діяльність (гіпофункція) кори надниркових залоз, яєчників або щитовидної залози. Видалення яєчників у молодому віці найчастіше призводить до виникнення краурозу вульви. Крім того, розвиток захворювання нерідко пов'язують із ожирінням або цукровим діабетом. Не заперечується рольінфекцій, зокрема довго персистуючих в організмі вірусу папіломи людини або простого герпесу. Нерідко причиною розвитку патології є хронічні запальні процеси органів малого тазу (ендометрит, аднексит). До факторів ризику розвитку захворювання належать численні аборти (приводять до порушення гормонального фону), часті спринцювання (це не тільки пригнічує нормальну мікрофлору піхви та вульви, але й веде до опіків слизової оболонки).

Діагностика краурозу вульви

  • Вульвоскопія (безболісний огляд за допомогою кольпоскопа – спеціальний мікроскоп для дослідження шийки матки, піхви та вульви);
  • Біопсія - взяття шматочка (фрагменту) підозрілої тканини з наступним гістологічним дослідженням оперативного матеріалу;
  • Мікроскопічне дослідження на флору мазка з уретри, шийки матки та піхви, цитологічне дослідження зіскрібків шийки матки та цервікального каналу на атипові клітини;
  • Дослідження мазків методом ПЛР на вірус папіломи людини високого онкогенного ризику;
  • Клінічний аналіз крові;
  • Імунограма;
  • Консультації спеціалістів: дерматовенеролог, ендокринолог, психотерапевт, сексопатолог, алерголог.

Лікування краурозу

Після встановлення остаточного діагнозу вибирається один із варіантів лікування:

Терапевтична методика:

  • Включає поєднання гормонозамісної та медикаментозної терапії

Поєднана методика:

  • Включає поєднання терапевтичної методики з плазмоліфтингом (PRP - терапія), Ефект від даної терапії настає швидше, а результат зберігається довше.