Електрокардіографія (ЕКГ) – метод діагностики в кардіології, що визначає показники серцевого ритму. Дозволяє виявити широкий спектр порушень у роботі серцево-судинної системи на різних стадіях.

Принципи роботи

За допомогою апарату визначаються серцеві імпульси та пульс. Кардіограф реєструє активність серця та фіксує параметри на спеціальному папері. За допомогою ЕКГ лікар-кардіолог отримує детальну інформацію про стан пацієнта. Розшифровка виконується вручну шляхом порівняння характеристик графіка із спеціальними таблицями. Для інтерпретації результатів використовують комп'ютерні програми.

Підготовка до ЕКГ

Щоб уникнути помилкових результатів, слід правильно підготуватися до електрокардіографії. Напередодні процедури слід виключити ліки з судинозвужувальним ефектом. Відмовитись від кави, міцного чаю, енергетичних напоїв, які стимулюють активність роботи серця. За кілька годин до ЕКГ слід відмовитись від куріння. Для точних показань на кардіограмі проходити процедуру необхідно у стані спокою, уникаючи стресів та фізичних навантажень напередодні.
Не рекомендовано використовувати жирні креми та лосьйони в ділянці грудей. Це несприятливо позначається на контакті електродів зі шкірою.
Цей метод діагностики не вимагає госпіталізації. Процедура займає близько 15 хвилин і зазвичай поєднується з прийомом лікаря-кардіолога.

Коли потрібно робити ЕКГ

Електрокардіографію рекомендовано робити у таких випадках:

• Порушення серцевого ритму;
• утруднене дихання;
• задишка у стані спокою;
• неприємні відчуття у серці;
• біль у грудній клітці;
• набряк кінцівок;
• підвищений артеріальний тиск;
• з метою профілактики (1 раз на рік)

Що показує ЕКГ

• частоту серцевих скорочень;
• ритм серцевих скорочень;
• стан електричної осі серця;
• розміри та розташування серця;
• порушення ритму (аритмії) та провідності (блокади);
• стан серця;
• патології серця.

Ехокардіографія дозволяє діагностувати інфаркт, визначаючи зону некрозу, локалізацію та глибину ураження.

За наявності патологій ЕКГ може виявити:

• аритмію;
• блокаду;
• інфаркт міокарда;
• дистрофічні процеси;
• ішемічні зміни;
• гіпертрофію шлуночків;
• електролітні порушення;
• інші патологічні процеси у серці.