Озонотерапія - лікувальне застосування озону

У медицині постійно відбувається пошук нових ефективних і безпечних методів лікування. На сьогодні поряд з ліками та хірургічними втручаннями активно використовуються немедикаментозні методи лікування. Один з них - лікувальне застосування озону, який отримав значне поширення в Європі та США.

Озонотерапія дозволяє при багатьох захворюваннях скасувати або істотно обмежити споживання шкідливих для організму хімічних препаратів, водночас впливати на патологічний процес, регулювати порушену рівновагу в організмі, поліпшувати стан різних органів, активізувати захисні сили організму.

Різноманіття лікувальних ефектів озону пов'язане з його здатністю у разі місцевого застосування вбивати всі види бактерій, вірусів, грибків і найпростіших, надавати протизапальну, імуномодулювальну і загоювальну дії. А системне застосування озону відновлює кисневий транспорт, вивільняє кисень, нормалізує обмін речовин, гормональний фон, знімає інтоксикацію, розширює судини, покращує мікроциркуляцію і плинність крові.

Методики озонотерапії

  • Велика аутогемотерапія з озоном. У спеціальний контейнер з антикоагулянтами здійснюють забір 50-150 мл венозної крові, після чого в нього вводять озоно-кисневу газову суміш (50 - 300 мл, з концентрацією озону в газі 5 - 30 мкг/мл). Ретельно й акуратно перемішують вміст контейнера, потім кров повторно вводиться пацієнтові у вену. Кількість розчиненого у крові озону розраховується як добуток обсягу використаного газу на концентрацію в ньому озону.
  • введення озонованого фізіологічного розчину (ОФР). Розчин кількістю 200 - 400 мл попередньо озонують, пропускаючи через нього озоно-кисневу суміш до досягнення концентрації озону в рідині - 2-6 мкг/мл, після чого вводять внутрішньовенно пацієнту. Мала аутогемотерапія з озоном. Забір 5-15 мл внутрішньовенної крові, змішування її з озоно-кисневою газовою сумішшю з наступним внутрішньом'язовим введенням.
  • Підшкірне, внутрішньом'язове, периартикулярне і внутрішньосуглобове введення озоно-кисневої газової суміші.
  • Озонорефлексотерапія. Введення в точки акупунктури газоподібного озону кількістю 0,2-1 мл з концентрацією озону 5-15 мкг/мл.
  • Пиття, полоскання або зрошення озонованими фізіологічними розчинами або дистильованою водою.
  • Зовнішнє застосування газоподібної озоно-кисневої суміші. Використання спеціальних ковпаків з нормальним або зниженим тиском газу (наприклад, застосування "озонових чобіт").
  • Застосування спеціально виготовлених олій, що містять озоніди.

Показання до озонотерапії

ЗАСТОСУВАННЯ ОЗОНУ В ХІРУРГІЇ.

Показання:

  • Перитоніт.
  • Сепсис.
  • Лікування і профілактика гнійних післяопераційних ускладнень.
  • Гострий панкреатит.
  • Кардіохірургічні втручання.
  • Остеомієліт.
  • Опіки.
  • Трофічні виразки, пролежні.
  • Передопераційна підготовка і післяопераційна реабілітація хворих, які перенесли різні хірургічні втручання, також спричинених онкологічними захворюваннями.

ЗАСТОСУВАННЯ ОЗОНУ В ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ.

Показання:

  • виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
  • хронічний гастрит і гастродуоденіт;
  • хронічний панкреатит;
  • дискінезії жовчовивідних шляхів, хронічний холецистит, жовчнокам'яна хвороба;
  • гострі та хронічні гепатити різного, також вірусного походження;
  • цироз печінки;
  • хронічний проктит, проктосигмоїдит;
  • неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона.

ЗАСТОСУВАННЯ ОЗОНУ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ.

Показання:

  • Ішемічна хвороба серця, атеросклеротичне ураження судин.
  • Гіпертонічна хвороба.
  • Порушення серцевого ритму.
  • Облітерувальний ендартеріїт.
  • Інфекційний ендо- та міокардит.

ЗАСТОСУВАННЯ ОЗОНУ В ЛІКУВАННІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ.

Озон активно застосовується при лікуванні пацієнтів, які страждають на цукровий діабет 1 або 2 типу. Позитивний ефект часто спостерігається вже після перших процедур. Під дією цього методу відбувається поліпшення загального стану хворих, знижується рівень глюкози У крові, а також відзначається сприятлива динаміка наявних проявів периферичної мікроангіопатії та полінейропатії. В основному використовуються методики загальної озонотерапії.

Необхідно відзначити, що озонотерапія хворих на цукровий діабет повинна проводитися під постійним контролем рівня глюкози У крові та, за необхідності, супроводжуватися зниженням дози введеного інсуліну або цукрознижувальних препаратів.

ЗАСТОСУВАННЯ ОЗОНУ В ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА КОСМЕТОЛОГІЇ.

Показання:

  • Сверблячі дерматози: нейродерміт, екзема, кропив'янка тощо.
  • Псоріаз, червоний плоский лишай.
  • Грибкові захворювання: оніхомікози, висівкоподібний лишай, мікроспорія, трихофітія, кандидоз.
  • Вірусні захворювання: герпетичні ураження шкіри та слизових, загострені кондиломи, бородавки.
  • Піодермії, фурункульоз, вугрова хвороба.
  • Алопеція.
  • Виразкові ураження шкіри різної етіології (трофічні виразки, виразкові форми ангіїтів шкіри тощо).
  • У комплексному лікуванні венеричних захворювань (сифіліс, гонорея тощо) як імуномодулювальний засіб.
  • Набряково-фібросклеротична панікулопатія (целюліт), стрії, рубці, телеангіоектазії.

ОЗОНОТЕРАПІЯ В ГІНЕКОЛОГІЇ ТА УРОЛОГІЇ.

Показання:

  • Гострі та хронічні запальні захворювання жіночої статевої сфери (метроендометрити, кольпіти, бартолініти, пельвіоперитоніти, сальпінгіт-офоріти тощо), захворювання, що передаються статевим шляхом;
  • Септичні стани;
  • Генітальний герпес;
  • Профілактика післяопераційних ускладнень і реабілітація хворих у післяопераційний період;
  • Кондиломатоз;
  • Кандидоз геніталій;
  • Хронічний уретрит і простатит.

ЗАСТОСУВАННЯ ОЗОНУ В АКУШЕРСТВІ.

Показання:

  • Анемія вагітних.
  • Гіпотрофія плода.
  • Невиношування вагітності.
  • Гестози.

ЗАСТОСУВАННЯ ОЗОНУ В СТОМАТОЛОГІЇ.

Показання:

  • Стоматит, гінгівіт.
  • Захворювання пародонту.
  • Флегмони й абсцеси щелепно-лицьової області.
  • Періостит і остеомієліт щелепно-лицьової області.

ОЗОНОТЕРАПІЯ В ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЇ.

Показання:

  • Запальні захворювання носогорла та придаткових пазух.
  • Стани післяоперативних втручань, також у результаті пухлинних уражень.
  • Гострі та хронічні захворювання вуха.

ОЗОНОТЕРАПІЯ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ОРГАНІВ ОПОРИ І РУХУ.

Показання:

  • Артрози та артрити.
  • Лікування переломів.

ОЗОНОТЕРАПІЯ В ЛІКУВАННІ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ.

Показання:

  • Бронхіти та пневмонії, особливо при їх тривалому, затяжному перебігу.
  • Бронхіальна астма.
  • Туберкульоз легень.

Протипоказання проведення озонотерапії:

  • Ранній період після різних, також внутрішніх кровотеч.
  • Геморагічний інсульт.
  • Гіпертиреоз.
  • Схильність до судом.
  • Гостра алкогольна інтоксикація.
  • Тромбоцитопенія.
  • Зниження згортання крові.
  • Алергія на озон.