ХТО ТАКИЙ ДИТЯЧИЙ ЕНДОКРИНОЛОГ?

Фахівець, який займається проблемами ендокринної системи дітей з урахуванням вікових особливостей.

ЯКИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЗАЙМАЄТЬСЯ ДИТЯЧИЙ ЕНДОКРИНОЛОГ?

Багато батьків у різні періоди життя дитини, особливо, коли вона вже йде до школи, стикаються з незрозумілою втомлюваністю, різкою зміною настрою, дратівливістю раніше врівноваженої дитини, несподівано поганою успішністю в школі тощо.

Короткострокові проблеми такого характеру можуть пояснюватися збільшенням навантажень, весняним авітамінозом, будь-якими іншими факторами. Але якщо вони затягуються, то краще звернутися до лікаря.

Взагалі, ендокринологія - це наука, яка вивчає роботу залоз внутрішньої секреції (тобто тих органів, які, виробляючи гормони, регулюють усі обмінні процеси в нашому організмі) в нормі та у разі різних порушень. Дитяча ж ендокринологія винесена за рамки загальної ендокринології, оскільки діти та підлітки мають надзвичайно багато особливостей, властивих лише швидкорослому та швидкого на розвиток організму.

До головних ендокринологічних проблем, які найчастіше зустрічається в дитячій практиці, належать: цукровий діабет, ожиріння, різні захворювання щитоподібної залози, порушення росту, статевого розвитку, а також багато інших станів, викликаних порушеннями в роботі різних органів ендокринної системи.

На жаль, через неправильне харчування та зниження загальної фізичної активності зараз дедалі частіше зустрічаються ситуації, коли дитина з раннього віку має масу тіла, що значно перевищує норми по зростанню і віку. Однак, як показує практика, батьки звертають увагу на це досить пізно, що веде до порушення обміну речовин, підвищенню артеріального тиску, ранньому виникненню цукрового діабету 2 типу, порушення менструального циклу у дівчаток тощо.

На сьогодні серед ендокринних порушень у дітей і підлітків переважають захворювання щитоподібної залози й ожиріння, важлива роль порушень росту і статевого розвитку (найчастіше зустрічаються діти, які мають конституційні особливості фізичного розвитку - синдром пізнього пубертату і сімейну низькорослість).

ЯКИМИ ОРГАНАМИ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЛІКАР ДИТЯЧИЙ ЕНДОКРИНОЛОГ

• Щитоподібна залоза
• Гіпофіз
• Гіпоталамус
• Підшлункова залоза
• Наднирники
• Тимус (вилочкова залоза)
• Паращитоподібні залози.

КОЛИ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ДО ДИТЯЧОГО ЕНДОКРИНОЛОГА

Захворювання щитоподібної залози до початку 21 століття займають домінантне місце за поширеністю серед ендокринних порушень у дітей. Це пов'язане як із погіршенням екологічної ситуації у країні, так і з відсутністю адекватної йодної профілактики в Україні.

Основним необхідним компонентом синтезу гормонів, що виробляються щитоподібною залозою, є йод. Фізіологічна добова потреба в йоді становить 100-200 мкг, але серед українців відзначається знижене споживання йоду: у середньому до 60-80 мкг/добу. Головним наслідком негативного впливу йодного дефіциту практично на всі функції організму є зниження гормональної активності щитоподібної залози, тобто дефіцит тиреоїдних гормонів - явний або відносний.

Часто ендемічний зоб виявляється випадково під час диспансеризації. Формування зоба є компенсаторною реакцією, спрямованою на підтримку постійної концентрації тиреоїдних гормонів в організмі в умовах йодного дефіциту. У більшості пацієнтів з еутиреоїдним зобом клінічних ознак порушення функції щитоподібної залози немає. Однак навіть незначний дефіцит тиреоїдних гормонів негативно впливає на дитячий організм. При проведенні великих популяційних досліджень виявлена різниця у стані здоров'я дітей зі збільшеними та нормальними розмірами щитоподібної залози.

Діти з зобом нерідко мають затримку фізичного та статевого розвитку (особливо дівчатка на стадії становлення менструальної функції), частіше і важче хворіють на респіраторні інфекції, частіше мають хронічні захворювання, зміни з боку серцево-судинної системи та показників гемопоезу (анемія, дефіцит заліза, дис- або гіперліпідемія).

Еутиреоїдний зоб у дітей може супроводжуватися зниженням відтворення слухової інформації, погіршенням зорової пам'яті, а також адаптаційних можливостей центральної нервової системи. На тлі хронічної йодної недостатності 30-60% дітей різних вікових груп поряд зі зниженням інтелектуальних функцій мозку мають прояви емоційних і поведінкових відхилень, гірше навчаються в школі («важкі підлітки»).

Якщо ви помітили у своєї дитини будь-який з перелічених симптомів, вам необхідно звернутися до дитячого ендокринолога. Лікар призначить необхідні обстеження й аналізи, які допоможуть встановити причину виникнення цих відхилень від норми.