У перекладі з латинської аднексит означає «запалення придатків матки» (труби, яєчники, зв'язки). Аднексит може бути як одностороннім, так і двостороннім, коли запалення розвивається в обох яєчниках (трубах), викликаючи утворення спайок, злипання маткових труб, зниження їх прохідності, а згодом і безпліддя.

Симптоми аднекситу

При гострому аднекситі найчастіше турбують гострі болі в області придатків, не пов'язані з менструальним циклом, що посилюються при статевому контакті або лікарському огляді, можливе підвищення температури до 37,5-37,7 градуса.

Хронічний аднексит – це недолікований гострий аднексит, який може роками непокоїти жінку: то загострюючись, то переходячи у стадію загасання. На цій стадії симптоми захворювання більш змащені (болі можуть бути не такими сильними, підвищення температури також незначне - до 37,5 градуса), тому поставити діагноз складніше.

Причини виникнення аднекситу

Якщо мова йде про первинний аднексит, який є самостійним захворюванням, то причиною його виникнення найчастіше стає умовно патогенна флора (кишкова паличка, пневмокок, стрептокок тощо), яка потрапляє в яєчники на тлі зниженого імунітету або ж використання внутрішньоматкової спіралі. За статистикою гнійні захворювання придатків - найбільш часте ускладнення цього виду контрацепції. Втім, інфекція може проникнути в маткові труби внаслідок оперативного втручання (аборт, інструментальне вискоблювання, пологи).

Якщо ж говорити про вторинний аднексит, то найчастіше він виникає як наслідок запальних захворювань органів черевної порожнини, таких як апендицит, коліт, дивертикуліт та інші. Іноді причиною гострого аднекситу стає така специфічна інфекція, як туберкульоз, хламідіоз, сифіліс.

Чим небезпечний аднексит?

Якщо гостре запалення придатків не лікувати, воно перейде у хронічну форму. Тоді можливі порушення менструального циклу, гормональні збої, безпліддя, наступ раннього клімаксу (запалені яєчники перестають виробляти гормони в необхідних кількостях). Крім того, утворення спайок у трубах може стати причиною позаматкової вагітності, а гнійні запалення яєчників часто закінчуються перитонітом.

Діагностика 

Запідозрити аднексит лікар може на підставі скарг пацієнтки, а також звичайного гінекологічного огляду (при натисканні на зони яєчників пацієнтка відчуває біль). Втім, для постановки більш точного діагнозу лікар зазвичай призначає загальний аналіз крові (під час аднекситу спостерігається підвищення рівня лейкоцитів і ШОЕ) і УЗД малого таза (одним з показників аднекситу є наявність вільної рідини в малому тазі (запальний випіт), зміна (розмитість) контуру яєчника, викликана набряком тканини, а також болючість під час маніпулювання ультразвуковим датчиком).

Коли діагноз аднексит підтверджений, лікар призначає мікробіологічне дослідження виділень зі статевих шляхів, щоб встановити причину виникнення запалення. Крім цього, може знадобитися проведення термометрії та дослідження рідини в черевній порожнині (отримують при пункції заднього склепіння піхви).

Лікування 

Лікування аднекситу залежить від гостроти процесу і виявленого збудника. При гострому аднекситі зазвичай призначаються антибіотики широкого спектра, які поєднуються з постільним режимом. Для лікування хронічного аднекситу найчастіше використовується антибіотикотерапія в поєднанні з фізіотерапією, проте в деяких випадках доводиться вдаватися до оперативного лікування.